Як ми вже писали, перша партія, 6 буржуйок, виготовлених із газових балонів, переданих у вересні-жовтні мешканцями Канева та району, відбула на передову під Донецьк, друга партія – 10 буржуйок, отримали наші захисники під Бахмутом, 6 буржуйок цими днями були доставлені на передову знову під Донецьк. А наступного тижня 8 буржуйок будуть гріти наших воїнів під Херсоном.
У ході акції «Подаруй тепло захиснику!», що продовжується і нині, у Каневі та селах Канівщини на першому етапі було зібрано 30 газових балонів і виготовлено 30 буржуйок. Читати...
Нарешті перша партія буржуйок, виготовлених із газових балонів, переданих канівчанамивідбула на передову під Донецьк. В ході акції «Подаруй тепло воїну, наближ перемогу!», що продовжується і нині, у Каневі та селах Канівщини було зібрано більше 30 газових балонів. Тож більше 30 буржуйок вже найближчим часом грітимуть наших хлопців, допомагатимуть їм вистояти і перемогти у цьому важкому двобої із ворогом.
Кілька тижнів звозили благодійники газові балони. За що вам усім і працівникам СТО велика дяка. Хто не міг зробити це самостійно, волонтери навідувалися додому і допомагали.
Найбільше - п’ять балонів - передала волонтерам канівчанка Тетяна Четверик.
Окремі слова подяки жителю села Гамарні Петру Йосиповичу Коваленку та його дружині, троє з родини яких захищають сьогодні рідну землю.
Щиро дякуємо засобам масової інформації Канівщини, що донесли наше повідомлення до людей. Читати...
21 серпня, напередодні 30-ї річниці відновлення Незалежності України, у рамках щосуботнього показу сучасного українського кіно на Канівському літньому кіноконцертному майданчику ім. Юрія Іллєнка у міському парку фільм режисера Валентина Васяновича «Атлантида» (2019р.). Фільм переміг на 76-у Венеційському кінофестивалі у програмі «Горизонти» та займає 11-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.Фільм розповідає про життя Донбасу після майбутньої перемоги України у війні з Росією і повернення окупованих територій.Ролі у фільмі зіграли лише непрофесійні актори – ветерани АТО, волонтери, солдати ЗСУ.З 20.30 і до початку фільму – мультики для дітей.Вхід вільний.Канівська МПО ВО «Свобода». Читати...
Переможець Першого Ukrainian ID
Сенцов та Соболев: інтерв'ю зі Ріффмайстром опісля звільнення з СІЗО на домашній арешт. Порох, Зе, Аваков, Чаус - в увазі Єдинорогів. Читати...
Якщо мене запитають: «Чи існує життя після… війни, АТО? Я впевнено скажу- Так!»
Сьогодні після трудового дня невеличка делегація нашого волонтерського центру відвідала дуже цікавий заклад – більярд-кафе «Куля». Ми прийшли підтримати нашого давнього друга – колишнього воїна АТО Максима з почином гарної справи. Читати...
Наші військові волонтери їдуть на передову… Для того, щоб поїздка відбулася щоразу задіяно безліч людей і організацій, тож розпочнемо дякувати.
За надання паливно-мастильних матеріалів дякуємо голові райради Лактіонову О.М., приватному підприємцю Маланчеву Є.С., та Хорошуну І.І. Читати...
Шановні канівці! Цими вихідними ми з вами весело та з розмахом відсвяткували День міста: оркестри, танці, українські пісні , барвисті вишиванки - все так патріотично. Та закінчилось свято, настали будні і патріотизм на цьому й закінчився. Все б було добре, як би в країні не було б війни. На веселі заходи в Каневі збирається сила силенна народу, і іноді й на сумні не мало . Так , наприклад, на похорони полеглих за наш спокій бійців АТО, приходить чимало містян. А ось, для того щоб цих похорон не відбувалось, для того щоб вберегти, запобігти загибелі наших земляків та інших воїнів, щодня невтомно працює невеличка когорта жінок. Не вистачає ні рук, ні засобів, та все ж ми працюємо… І якщо наші маскувальні сітки, «кікімори», бандани, тощо, зберегли хоч одне життя – волонтери не пусте словосполучення.
Тож про головне - Патріотизм. Огороди прибрали, дітей в школу відправили, свята відбули, а тепер прохання патріотично зробити ревізію у своїх шафах, скринях, коморах. Шановні канівчани, нам конче не вистачає тканини ( ситець, штапель, бязь) для пошиття трусів та інших виробів на передову там це на розхват. А також старий одяг, постільна білизна. Ви тільки принесіть, а лад ми йому дамо: попремо, пофарбуємо, пошиємо. Та й руки лишні нам не завадять, якщо є бажання. Ми знову працюємо в міському будинку культури (к-тр «Канів») щодня крім суботи і неділі з 10.00 до 14.00. Чекаємо на вас! Читати...
На передодні Дня міста хлопці їдуть в АТО. Все якось не виходило з транспортом, довго прийшлося ремонтувати. Зараз вже на ходу машини і можна відправлятися в путь. Волонтерський центр надав все необхідне згідно замовлення від бійців : це маскувальні сітки, сидушки, трансформери, білизна, футболки, шкарпетки, полиетиленова плівка та скоби до неї, чай, консервація та багато іншого.
Дякуємо Лізі Павлівні Лагутинській за матеріальну допомогу для закупівлі плівки, Сергію Дубенцю за матеріальну допомогу в закупівлі пального, в.о. директора «Ветлікарня» Дерев»янко Тетяні Миколаївні за зроблені копчене сало та тушонки, об»єднанню громад сіл Канівського району під керівництвом голів сільських рад сел Беркозівка, Мартинівка, Полствин, Малий Ржавець, Степанці за надані овочі та консервацію, працівникам «Нашої ряби» за матеріальну допомогу на придбання пального, Маланчеву Євгену за виділене пальне, магазину «Добробут»( Шпаківським) за допомогу в придбанні 50м полиетиленової плівки, Івшину Валерію за допомогу в матеріальному забезпеченні поїздки, Тетяні Петрівні Козаренко з села Литвинець за фрукти, пану Дмитру з села Гамарня, Тетяні Несен з Келеберди, пані Любові з Хмільні за надані продукти, підприємцю Альберту Пашкову за фрукти та продуктові набори та всім хто приймав безпосередню участь.
Хай ця поїздка та зустріч з мирного Канева дасть сили наши бійцям на передовій, бо там так не вистачає домашнього тепла і затишку, моральної підтримки . Читати...
Четвертий рік йде війна на Сході. Більшість громадян Канева вже звикли до вістей з фронту: про кількість загиблих, про атаки і обстріли, про військові маневри сусідів…
В Каневі не стріляють, наче «тихе болото» , це життя. А волонтери весь цей час плетуть маскувальні сітки для бійців, щоб захистити їх голови від вражої кулі . Не за гроші це роблять , як багато канівських міщан так думають, а за своєю громадянською позицією. Читати...
За декілька днів від бійців АТО надійшло багато замовлень на маскувальні сітки. Залишилось не заплетеними зовсім мало. Для закупівлі нової основи маскувальної сітки знову потрібні були кошти. На прохання Волонтерського центру відгукнувся підприємець Руслан Болсунов, він допоміг оплатити цю закупку. Читати...
Для Канівського волонтерського центру п’ятниця 17 лютого видалася дуже напруженим, але приємним днем. Всі гуртом збирали у дорогу наших хлопців-волонтерів. Отже, пофасували, упакували та передали у зону АТО все те, що змогли зробити, сплести, зібрати.
Напередодні ми повідомляли про свою щоденну роботу, але хотілося б ще окремо подякувати Прошак Світлані Василівні за сплетені теплі шкарпетки: вироби, що вийшли з-під її невтомних рук зігріють своїм теплом наших бійців. Учні і вихователі Мартинівського навчально-виховного комплексу приготували для бійців листи і малюнки, а ще 19 ящиків з продуктами, – все це відправлено на Східний фронт. Учні Канівських загальноосвітніх шкіл №1 та №6 передали в зону АТО дуже зворушливі малюнки, листи та звернення до бійців. Хочеться подякувати працівникам Шевченківського національного заповідника за матеріальну допомогу для здійснення поїздки в зону АТО. А загалом, ми вдячні всім небайдужим мешканцям Канева і району, які допомагали зібрати хлопців в дорогу. Читати...
Сьогодні до Волонтерського центру попала газета «Канів – місто у серці» зі звітом міського голови Ренькаса, який не так давно звітувався перед громадою міста. І ось на шостій сторінці цього бюлетеня була розміщена стаття «Територія турботи», останній абзац якої обурив волонтерів Волонтерського центру допомоги армії, який вже майже 2 роки працює день у день у фойє кінотеатру «Канів». Хвалили клуб «Позитив», які «стали волонтерами і активно працюють у центрі надання допомоги бійцям антитерористичної операції – плетуть маскувальні сітки, готують енергетичні батончики тощо». Саме це і обурило всіх тих, хто дійсно працює в центрі : і в жару і в холод , з тиском , проблемами зі здоров»ям, але кожний день приходять жінки, Олександр Третяков (який встиг вже побувати в АТО), солдати строкової служби. Читати...
Українські волонтери звернулися до народних депутатів і політиків, які задекларували значні статки, з проханням пожертвувати 10% майна на потреби армії
Це не заклик, а можливість отримати духовний підйом, віру у перемогу України, можливість оцінити і переоцінити все в своєму житті і житті країни. Побути на одинці з цим Великим сином українського народу, відчути його слова, які зараз, як ніколи, актуальні; прийдіть і поклоніться Тарасу, його генію і пророцтву… За своїми безкінечними волонтерськими справами інколи забуваєш, що треба на мить зупинитися…І зупинку було зроблено на Тарасовій горі. Протягом року дороги неодноразово вели на Чернечу гору, тягне туди… Йшли сьогодні по сходах, нас наздогнали гості з Івано-Франківщини, всі у вишиванках з букетами, приємно було… Символічно, що напередодні дня міста, а місту виповнюється 938 років, канівські волонтери прийшли до Тараса . Відвідали музей, хатинку Ядловського, пам"ятний знак Гірнику, вклонилися Тарасу на могилі. Яка тут сили-силенна . Яке чисте прозоре смачне повітря. Дихаєш на повні груди і дивишся на неосяжні простори Дніпра. Настає спокій в душі і впевненість! Щиро дякуємо невтомній, мудрій, прекрасній людині, фахівцю з Великої букви, Ользі Всеволодівні Білоконь за дуже цікаву, змістовну екскурсію по музею та території Тарасової гори! Надіємося, що це не остання наша екскурсія !
До Великодня канівські волонтери поїхали до своїх побратимів не “з пустими руками”: завдяки пересічним громадянам, працівникам аптеки по вул.Кошового, працівникам ветлікарні, фермерам Канівського району – Куделі, Тертичному, Бойку, Кононенку; працівникам Водоканалу; підприємцям Дядюну, Сидоркевичу, Пашку; Литюк Лідії Івановні. Особлива подяка Малінській Валентині Сталиківні. Незважаючи на велику завантаженість напередодні свята, вона з сином спекла 200 пасок для бійців. Хлопцям в АТО було відправлено десятки ящиків консервації; печиво, кава, чай, домашня тушонка, цукерки, овочі, футболки, шкарпетки, натільна білизна, ліки, маскувальні сітки, сидушки для техніки. А саме головне, щоб Вони там знали, що ми їх не забуваємо. Читати...
В найкоротші терміни осередок місцевого « Правого сектору» , за суттєвої підтримки РДА та районних фермерських господарств навідались з волонтерським візитом до бойових побратимів 1-ої штурмової роти, та диверсійно-розвідувального підрозділу МВС , базованих на Донеччині. В теперішній, дуже тяжкий тиждень, коли бойовики, отримавши черговий «гумконвой» з Росії, вмивають кров’ю патріотів, як ніколи. Хлопці тримають позиції з натхненням бойового духу, та чітко виконаними наказами з боку керівництва.
Веселими помішками , теплою розмовою та чітким поглядом зустріли канівчан. За теплим фронтовим чаєм, спілкуємось про справи державні, розвиток фронтового руху, підлість і підступність бойовиків.
Як завжди щиро дякували за організацію та доставку продуктів харчування та гігієнічних засобів групі волонтерів, а також підприємствам «Верес» та ПрАТ «Миронівська птахофабрика».
У багатьох прихожан Успенського собору УПЦ МП як з району так і з міста - сини, діти, батьки та й просто духовні побратими несуть цілодобову службу в зоні антитерористичної операції . Кожну мить своєї молитви отець Георгій та молитовники храму благають нашого Творця за збереження здоров’я, загоєння ран, та зцілення духовної рівноваги наших воїнів. Читати...
ЗМІ м. Канева часто публікують інформацію про події на сході України. Одна з таких публікацій, розміщена у нещодавньому виданні місцевої газети не може не привернути увагу.
Мова йде про публікацію у газеті «Час Пік» від 31 грудня 2014 року № 53 (стор. 2) Автор (Іван Волошенюк) «Про що говорив канівчанин Василь з командиром роти «Оплот» Читати...
Вчора їздили до мами нашого солдата, з Канівщини, якого взяли в полон під Іловайськом. З десяти чоловік екіпажу бойової машини вижив він один, усі інші загинули. «Спасся, бо на Спаса народився», - сказав мені його брат. Хлопчині тільки виповнилось двадцять років. Тяжко поранений, має контузію. Осколки з голови витягували через око – тому втратив око. Операцію робили у госпіталі сепаратистів. Та сторона врятувала йому життя. Зараз небайдужі люди нашого міста намагаються повернути його додому, ведуть перемовини. Спробуйте на мить уявити, що відчуває його мама. Чи варта та війна її сліз? Я думаю, що зараз кожен, хто вірить у бога, може помолитись за його порятунок. А хто ні – подумки вболівати за його визволення і одужання. Кажуть – це допомагає. Читати...
1 
0
