«Усе мина. А суть приходить згодом.Невже це лиш нащадкам розпізнати…Невже така приреченість довічна:Мовчати, виглядати, бідуватиВкраїні на хресті географічнімЗнедоленій, розтерзаній, розп’ятій»
(Микола САМЧУК)
Життя в очікуванні великих змін на протязі тридцяти років вкрай стомило нас. Ми все більше живем майбутнім, бо у сучасності жити уже не можливо. Нас весь час закликають - потерпіть, все закінчиться. Тридцятирічна брехня і приниження зробили нас безпорадними. Здавалось ось-ось зловимо жар-птицю, а зловили те, що і вчора – облизня.
Майбутнє щодня стає минулим, а мрії про щасливе життя так і залишились мріями. Нам у черговий раз підсунули ідею щасливого життя в об’єднаних територіальних громадах. Ті, що це задумали - просто спостерігачі, а ми стали учасниками численних обговорень, страйків, конференцій, круглих та квадратних столів. А потім приїздить черговий «барин» і розповідає, нам як бути.
Чого хтось, хто ніколи не був у Чернишах, Пищальниках, Пшеничниках чи де інде, керує, як і з кого ліпити громаду? Про яке громадянське суспільство ми говоримо? Його немає і перспективи, його формування вкрай туманні. Читати...
Я – канівчанка з діда-прадіда. Говорю про це не з погордою, а з гордістю. Люблю своє місто, його людей, його історію і традицію. Постійно читаю «Дніпрову зірку», віднедавна і канівські Інтернет видання. З інтересом дізнаюсь про позитивні зміни в місті і селах району, про проблеми які турбують наших краян, про здобутки і зростання сільських громад. І мене глибоко вразила, точніше образила публікація на сайті Канос про створення об'єднаних громад. Мабуть, не стільки факти про життя Канева (не вирішених проблем і справді багато), тональність, тон з яким написані ті слова. Вони дійсно образливі, бо не об’єктивно оцінюють життя і розвиток міста, а намагаються протиставити селян, які багато і плідно трудяться (а хто заперечує?) і містян, які нібито чекають на готові блага, а головне землю, від об’єднання з Литвинцем і Бобрицею. Не секрет, що в Каневі проживають тисячі вихідців із сіл району, яких в свій час до міста покликали «Дніпробуд», завод «Магніт» і інші підприємства і організації. То вони теж зазіхають на ваші землі?! Читати...
Цими днями в Україні і в Каневі, зокрема, відзначали День волонтера. Звучали привітання, музика, вручалися грамоти, подарунки. Усе це похвально і потрібно робити. Нині діючий Канівський волонтерський центр заслужив це. Молодці. Що ще додати. Але не варто забувати і тих волонтерів, хто допомагав нашій армії і добровольцям на фронті у перші роки війни, коли багато хто з канівчан, зокрема і нинішніх посадовців, від переляку ховалися під стіл. Читати...
Думки вголос: разом ми сила
Взятися знову за журналістське перо, якому я присвятила більше 30 років свого життя, мене змусили дві обставини. А, правильніше сказати, дві, зовсім різного плану і характеру публікації у двох канівських газетах на початку лютого.
Спочатку про першу, в газеті «Час пік». Автор, прізвища не вказано, та й не потрібно і так зрозуміло, на першій сторінці газети в матеріалі під назвою «30 січня Олег Калніболоцький дав фору всій канівській опозиції», написав про мітинг, що відбувся перед черговою сесією Канівської міської ради. Того дня температурний градусник дійсно показував мінус 25. Як говорять, добрий господар собаки не вижене на вулицю в таку погоду. Тож канівчан, можливо і з цієї причини, незважаючи на запрошення, дійсно прийшло небагато, хоча, далеко не два десятки, як пише автор. Та питання в іншому. Мітинг, що відбувся, і сесія, що пройшла після нього, мали бути не зібранням прихильників опозиції, а зібранням усіх канівчан. Бо питання, які розглядалися чи мали розглядатися того дня сягають куди далі. І вони далеко не у в. о. Канівського міського голови Олегові Калніболоцькому. Є набагато більш важливіші питання. І що головне: для усієї громади міста, незалежно від того партійний ти чи позапартійний. Усе це відходить на другий план. На міській сесії 30 січня мали розглядати питання будівництва норкової ферми («ферми» … Смішно так назвали, ніби свиноферми на 500 голів) в адміністративних межах Яблунівської сільської ради на 150.000 самок. Тільки вдумайтесь: 150 тисяч самок. А додайте сюди ще тисяч 50 самців, молодняк цих норок, який самки виводитимуть по кілька разів на рік. Скільки виходить ? Читати...
1- травня в місті не було ніяких заходів, хоча державне свято ніхто не відміняв.
Добре, "проковтнули" ми все це. Але коли День перемоги, а місто взагалі не прибране: відсутні плакати, транспаранти, ілюмінації, на узбіччях доріг порваті бігборди, з яких виглядає половина Шевченка і ще половина з іншого бігборда. Мені скажуть, що місто чистили і гребли, що піша хода і концерт та салют були. Це так. Але одне не заміняє інше. І навчіться готувати місто до свята, ви ж бачите як це роблять за кордоном. Для цього грошей багато не треба.
Що це... бойкот державного свята - Дня перемоги чи щось інше? А може в заступника мера з ідеології ( чи як там тепер називають) часу бракує? Читати...
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]