Що стало причиною утворення канівських ярів? - думка науковця
Відомий в Україні фахівець в галузі лісового господарства, професор Павло Вакулюк розповів про те, чому на Канівщині така велика кількість ярів та навіщо була створена Канівська лісомеліоративна станція.
30.11.2015
Про це науковець повідомив в ході нещодавнього інтерв'ю виданню Кримська світлиця, інформує «Kanos».
«Ось ви звертали увагу на велику кількість ярів на Канівщині? - Так, бував там, бачив. - Це пояснюється тим, що в 1820-1840 роках по всій Україні почали будувати цукрові заводи. Для палива потрібен був ліс, тому упродовж невеликого часу з’явилося багато суцільних рубок. Були вони і в інших місцях, але там, де рельєф рівнинний, яри майже не утворювалися. А ось на Канівщині місцевість дуже горбиста, тому яри там утворювалися дуже швидко. Вирішити цю проблему було дуже непросто, тому була спеціально створена Канівська лісомеліоративна станція для заліснення ярів. Ми будували навколо ярів затримуючі земляні вали, донні загати, залізобетонні водоспуски. Врятували від ерозії 14 тисяч гектарів ріллі. Знаєте, тоді щорічно понад 2 мільйони кубометрів землі виносилося в Дніпро... Якось я був свідком, як під час зливи, прямо на наших очах утворився яр! Тому краще було б проблему не створювати, ніж потім ось так довго і з такими величезними фінансовими затратами лікувати нашу зранену землю...», - прокоментував одне із запитань журналіста Павло Гаврилович.
Довідка: Павло Вакулюк - відомий в Україні вчений. Народився на Житомирщині. Працював в системі лісового господарства України на посадах лісничого, старшого лісничого, директора лісгоспу, начальником відділу лісового господарства, охорони і відновлення лісів Житомирського обласного управління лісового господарства і лісозаготівель. З 1992 по травень 2006 року професор кафедри технології Українського центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства.
До теми. Ще до середини 70-х років, доки не піднялися ліси в засаджених ярах, після злив Дунайцем проносилися потоки води кількаметрової висоти, пливли дерева вирвані з корінням, дерев'яні сортири, які десь стояли неподалік. Дерев'яний міст (був поряд теперішнього банку) періодично змивало. Зате на дно Дунайця наносило півметра чистого піску, ідеальне місце де гуляти дітям було. Всі Бовани і околиці виросли "на потоці".
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
semko А що молодших та і взагалі нових людей немає? Нам в Місту потрібно енергійного, грамотного, ініціативного місьного голову до 50 років, який хотів і мав сили та бажання трудитися для людей. Хорошу.. [весь] Канів через 100-98 років [3]
klimenko_2015 ПЕВНО ЩО НАМ ПОТРИБНИЙ АКТИВНИЙ ЗНАЮЧИЙ НАШИ ГРОМАДСЬКИ ПРОБЛЕМИ ХАЗЯЙНОВИТИЙ МУДРИЙ ТА ПРОКАТАНИЙ ЖИТТЯМ ДЯДЬКО З МИСЦЕВИХ, В НИВЯКОМУ РАЗИ НЕ З ЧИНОВНИКИВ КАНИВСЬК.. [весь] Канів через 100-98 років [3]
WayBe Буду дуже усім Вам вдячний!
Зараз це критична потреба, як для мого підрозділу, так і для мене особисто.
Дякую, куме! Дякую друзі! Збори для Володі Буренка [1]