Перелік місць на Черкащині, які вважають проклятими.
Попереджувальний знак на автодорозі Орадівка–Мошни. Тут часто трапляються аварії(фото: Світлана ДРАЧУК)
На околиці Городища є місцевість, яку називають Чорні ворота. 400 років тому козак Самійло Коза повісив тут свою матір. Вона була відьмою і звела в могилу невістку та внука, доки син був на війні з поляками.
— Коли їду велосипедом чи проходжу пішки це місце, то відчуття таке, ніби відьма дивиться в спину, — говорить місцева Галина Козова, 34 роки.
З іншого боку Городища знаходиться урочище Чуїха. Там є такі місця, куди грибники намагаються не заходити — обов’язково заблукаєш. Зовні ліс нічим особливим не прикметний. Але людина втрачає орієнтацію, не може вийти на дорогу.
У Монастирищенському районі найбільш небезпечною є автодорога Орадівка–Мошни — від межі з Христинівським районом через Цибулів, Івахни, Долинку до Жашківського району. Протягом трьох років тут сталося сім аварій, загинуло восьмеро людей.
— Наш край має багату історію, — каже Юрій Калашник, голова місцевої спілки краєзнавців. — Є місця, пов’язані із кровопролиттями. На території Монастирища 1653 року була битва козаків Івана Богуна з поляками. Загинуло багато людей з обох сторін. Хтозна, можливо, цей факт має якесь відношення до жахливих аварій на цій ділянці автодороги.
Уздовж цього шляху є і місця давніх поховань. При в’їзді в Івахни з боку Цибулева колись було старе кладовище. Між селами Долинка й Івахни та поблизу сіл Жашківського району тягнеться пасмо скіфських курганів, є навіть цілі некрополі.
В урочище Чуїха грибники намагаються не заходити — обов’язково заблукаєш
Ще одним місцем, яке притягує нещастя, монастирищани вважають Голубе озеро, що біля села Терлиця. Щороку тут тонуть люди. Кажуть, на глибині є не одна автівка. Нібито кримінальні авторитети привозять сюди непотрібних свідків.
В Умані неподалік дендропарку ”Софіївка” є проклятий двір.
— Ми з чоловіком колись неподалік житло знімали, то нам сусіди розказували, що цю хату прокляла відьма, — розповідає Тетяна Кучеренко, 42 роки. — Тут ніби дід з бабою жив. Все в них велося добре. Звідки бралося, ніхто не знав. Потім помер дід, баба сама залишилася. Помирала довго, а хату прокляла так, що в ній ніхто жити не міг. Там поселилася якась жінка. То недовго пожила. Не могла витримати, щось їй ввижалося. Все покинула і кудись зникла. Залишила курей, козу. Коза з голоду померла. Курей хтось переловив. У хату ніхто не селився. Багато людей приїздить, щоб купити ділянку. Місце хороше, а ніхто купити не може.
Кажуть, що Черкаський обласний будинок дитини побудований на місці, де в монголо-татарські часи були поховані воїни разом із кіньми. Колишні працівники розповідали, що багато хто бачив уночі привидів. Через це навіть звільнялися з роботи.
— Коли 20 років тому приїхала до Канева, мені сказали, що тут багато відьом, — розповідає 60-річна Людмила Кушніренко. — Я не повірила. Але через кілька років моя знайома розповіла, що на Лисій горі у повнолуння і в п’ятницю 13-го відбувається шабаш. Віра живе неподалік і бачила, як там кричали і скакали якісь жінки.
Ще одним місцем, яке має недобру славу у Каневі є озеро Лимарка. За переказами, тут жила родина лимарів, які виготовляли ремінну кінську збрую. Якось трапилося нещастя — в озері потонула молода лимарівна. У 1980-х на березі озера повісився 30-річний чоловік, покінчила життя самогубством дівчина-комсомолка. В озері немало риби, але вона чомусь не ловиться. Хто з рибалок наважується ловити, часто потерпають від невдач — то у воду впадуть, то рибальські снасті порвуть.
Володимир ЧОС, Семен ВОВК, Ірина ПАТЛАТЮК, Лариса ЗЕЛЕНЕНКО
В Каневе по улице Красный яр, 12 проклятое место.Рассказывали рзные истории, что и ведьма жила, и в войну штаб немецкий был, вот люди и прокляли. А теперь там никому жизни нет.Кто там не жил, все болеют, семьи распадаются. Жуть одним словом.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
0
0
