Нещодавно на бігбордах по місту було розміщено привітання до дня народження бувшого голови Канівського РЕМ - Михайла Кулєшова.
Подарунок гарний. Враховуючи те, що одна неділя розміщення зображення на одному бігборді коштує приблизно тисячу гривень. А бігбордів з привітаннями - три.
Жаль тільки, фото в макеті реклами не найкращим чином опрацьоване.
Інтернаціональна дружба. Черкащина домовилася підтримувати партнерські стосунки із німецькими містами.
Черкаські
лікарі у недалекому майбутньому зможуть стажуватися та підвищувати свою
професійну кваліфікацію у Німеччині. Таку перспективу вчора під час
зустрічі обговорили представники обласної влади та Землі Північний
Рейн-Вестфален Федеративної республіки Німеччини. Також під час
офіційної зустрічі сторони підбили підсумки 15-ти річної співпраці між
черкаським містом Канів та німецьким містом Фірзен та обговорили
перспективи майбутньої співпраці.
П’ятнадцять років тому районний центр Черкащини
Канів став містом-побратимом німецького містечка Фірзена. Представники
німецької сторони вирішили розширити межі співпраці і зустрітися із
обласним керівництвом. Під час офіційної зустрічі перший заступник
губернатора Петро Гаман відзначив, що дружба між Каневом та Фірзеном
принесла чимало користі. Дві тисячі фірзенців відвідали Канів і три
тисячі канівчан побували у Фірзені. За роки партнерства здійснено
десятки спільних проектів соціального та культурного спрямування. Місто
Фірзен надало Каневу гуманітарної допомоги на 6 мільйонів євро.
Постійно здійснюються обміни школярами, художніми та культурними
колективами, проводяться спільні спортивні змагання.
Петро Гаман, перший заступник голови Черкаської ОДА: «Ми дуже вдячні
вам, що ви лікуєте наших інвалідів. Адже щороку Фірзен приймає
маленьких канівчан з інтернату та шкіл міста на оздоровлення».
Таку співпрацю німці мають намір продовжувати і надалі, проте вже на
рівні області. Зокрема, планується підвищувати кваліфікацію черкаських
лікарів у німецьких клініках.
Фріц Маіс, депутат Земельного Уряду Землі Північний Рейн-Вестфален: «Ми
готові співпрацювати і надалі, проте здійсненню багатьох задумів
перешкоджають бюрократичні перепони».
У результаті зустрічі її учасники дійшли спільної думки у тому, що слід
започаткувати співпрацю між Черкасами та яким-небудь німецьким містом і
надалі підтримувати партнерські стосунки.
Чого варта тисяча знецінених радянських рублів в
умовах сучасної гривні. На радянську тисячу можна було придбати 400
кілограмів м’яса, в українському еквіваленті гривні – лише 40.
Ощадбанк
продовжує виплачувати вкладникам компенсацію у розмірі тисяча гривень.
Вкладники, як у Радянському Союзі, стоять у чергах і вже планують, на
що витратять свої кровні. Утім сума обмежує їхню фантазію.
Кореспонденти ВІККА-новин порівняли, купівельну спроможність рубля і
гривні. На момент розпаду Радянського Союзу тисяча рублів коштувала 550
доларів. Сьогодні тисяча гривень – це 198 “зелених”. Незважаючи на те,
що купівельна спроможність радянських громадян визначалась часто лише
набором традиційних продуктів харчування. Дефіцитні товари на кшталт
червоної ікри, кольорового телівізора, або автомобіля “діставали
по-блату”. Нині на прилавках є все, утім грошей у кишенях
середньостатичних українців не так вже й багато. На що можна витратити
українську тисячу, у матеріалі Юлії Кропиви.
Буханка хліба –
20 копійок, літр молока – 28 копійок, кілограм м’яса від 3 до 6 рублів,
“докторська ковбаса” - 2,20. Ностальгія по таким цінам досі “живе” в
душах наших співвітчизників. Люди старшого покоління ще добре
пам’ятають і обід в звичайній їдальні за 2 рублі, і проїзд і в автобусі
за 5 копійок. Люди біля каси Ощадбанку: «Молоко і кефір по 28 коп.,
хліб – 20 коп, буряк – 8 коп».
«От плюшечка – 8 коп, цукор – 80 коп, літр олії – 75 коп, до того ж все
без домішок і барвників. Нам то байдуже, ми йдемо у вічність, а ви?»
За тисячу гривень, які почали виплачувати в Ощадбанку, багато не купиш.
Всього лише 830 буханок хліба, замість 5 тисяч в радянські часи, 40 кг
м’яса, замість 400. І лише 250 літрів молока, замість семи тисяч. Нині
українська тисяча не вселяє оптимізму, вона навіть не може конкурувати
з радянським рублем, – переконані пенсіонери. Якщо вімнадцять років
тому за тисячу радянських рублів можна було купити цінний товар, то
сьогодні отримувачі вкладів сподіваються «залатати дірки в сімейному
бюджеті».
Люди біля каси Ощадбанку: "У Радянські часи за тисячу рублів треба було
погорбатися, а тепер тисяча гривень - це ніщо – 45 гривень кг ковбаси,
м’ясо, яке коштувало – 1,90, тепер – 40 грн".
"Всі гроші мої тут. 16 тисяч, а дадуть тисячу, що я на неї куплю? Лише
холодильник".
"Це можна було купити шикарні меблі руминські. Гарний телевізор, килим.
Важко було дістати. Були черги".
У радянські часи дефіцит товарів був очевидним – люди по блату
діставали якісні імпортні меблі, одяг та взуття, побутову техніку.
Сьогодні кожному покупцю доступне все різноманіття товарів, яке
представлене у магазинах та супермаркетах. Черг у магазинах не має, але
великі ціни “тримають людей на дистанції”, приміром до тих же м’ясних
та рибних делікатесів. Тож, тисяча гривень залежиться у гаманцях
громадян не надовго. Утім, зневірені пенсіонери вже раді й тим
“крихтам”, які дає держава.
Люди біля каси Ощадбанку: "Люди старшого покоління зневірились з
думкою, що все пропало, то якщо поверніть тисячу і це вже не погано".
"І зараз можна купити на тисячу гривень, не потрібно ображатись, і
зараз можна купити. Добре". Одного разу забравши у громадян накопичені
гроші всього життя, нині держава сподівається реабілітуватись “голою”
тисячею українських гривень. Утім, чи зможуть всі вкладники Ощадбанку
покласти до кишені – наразі невідомо. Адже процес обіцяє затягнутись на
кілька років.
Роки ідуть – пам’ять живе! 30 років тому український патріот вчинив
акт самоспалення на Тарасовій горі.
30 років тому на Тарасовій горі стався
жорстокий акт самоспалення. Український патріот, дисидент та
політв’язень Олекса Гірник 21 січня 1978 року вчинив акт самоспалення
біля могили Тараса Шевченко на знак протесту проти імперської політики
Росії. Вчинок Героя України не забули і через три десятки років.
Вшанування пам’яті відбулося навіть за несприятливої погоди. Патріоти
з’їхалися з усієї України. У лавах українолюбців – були і наші
кореспонденти.
У день вшанування пам’яті Олекси Гірника 21
січня природа сумувала дощем. Утім, негода не завадила справжнім
патріотам зібратися на Тарасовій горі, де 30 років тому дисидент та
політв’язень Олекса Гірник вчинив акт самоспалення на знак протесту
проти імперської політики Москви та русифікації України. Роки минають,
– кажуть патріоти, – але пам’ять Героя України і нині жива. Вони
сумують: такого мужнього сина Україні нині дуже не вистачає.
Тетяна Чорномаз, голова обласної організації партії ВО “Свобода”:
"Сьогодні ми повинні чекати, коли народиться новий лідер, який готовий
віддати своє життя за Україну". Борцем за справедливість Олекса Гірник
був завжди, – кажуть канівчани. Не раз за свої патріотичні дії бував у
в’язницях, постійно – переймався долею України, проблемами її культури
та мови. Таємно від усіх.
Юрій Гамалій, представник Канівської громади: "Спостерігав це Радянське
дійство, яке зросійщувало Україну, сердце його не витримало". 1978 року
Олекса Гірник вчинив акт самоспалення на Тарасовій горі. Олександр
Гнучій був першим, хто побачив трагедію. Він говорить, що Гірник перед
цим кроком дуже вагався і лише о третій ночі таки покінчив із життям.
Олександр Гнучий, в.о. начальника райвідділу міліції 1978 року: "А
потім він облив себе бензином, чиркнув запальничкою та запалив себе.
Довго мучився, взяв ножа і розрізав собі живіт, і тоді помер".
Перед трагедією, – говорять свідки, – Гірник встиг розкидати тисячу
листівок, в яких закликав боротися із ворогами України. Таким чином
патріот хотів залишити передсмертний заклик до незалежності і проти
русифікації. Утім українці оцінили цей вчинок лише минулого року.
Президент України за мужність та самопожертву в ім’я України 2007 року
присвоїв Гірнику почесне звання Героя України. Посмертно.
З 20 січня вартість проїзду у черкаських маршрутках зросла на 50 коп., а за місяць на 15 коп. зросте проїзд у тролейбусах
Із 15-го січня перевізники за
погодженням із міською владою змінили режим руху черкаських автобусів,
перевівши їх зі звичайного режиму, в якому вони працювали до цього
часу, у режим маршрутного таксі. Згідно з чинним законодавством, тариф
для автобусів, які працюють у режимі маршрутного таксі, не регулюється
облдержадміністрацією. Тому перевізники із 20-го січня підвищили
вартість проїзду до півтори гривні, а не до гривні 25-ти копійок, як це
зазначалося у розпорядженні облдержадміністрації. Тим часом вже за
місяць вартість проїзду у міських тролейбусах може зрости до сімдесяти
п‘яти копійок. Про це повідомив начальник відділу транспорту та зв’язку
міськвиконкому Євген Кімлик. За його словами, це питання поки що лише
обговорюється, але подорожчання вартості проїзду у тролейбусах є
неминучим.
0 
0
